- старкуватий
- -а, -е.Який має вже ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.); підстаркуватий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
старкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бабкуватий — а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий … Український тлумачний словник
літній — I (середнього віку), немолодий, у літах, статечний, поважний, солідний, підтоптаний; старкуватий, підстаркуватий, пристаркуватий II див. теплий I, 1) … Словник синонімів української мови
старий — I 1) (який прожив багато років), похилий; перестарілий, перестаркуватий, старкуватий (дуже старий / старіший, ніж треба для чого н.); старезний (який дожив до глибокої старости) 2) ім. (чоловік, що прожив багато років), дід, старець, стариган(ь) … Словник синонімів української мови